Вторая книга ПаралипоменонГлава 15 |
1 |
2 и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом, то обретете Его, но если отвергнете Господа, то и Он вас отвергнет. |
3 Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона! |
4 Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь отвечал им. |
5 Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением. |
6 Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга, потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям. |
7 А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!» |
8 |
9 Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает. |
10 В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме. |
11 В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец. |
12 И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА, Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой |
13 и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина. |
14 Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов. |
15 И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им и даровал им мир и со всех сторон защитил их. |
16 |
17 И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь. |
18 Он отдал в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь. |
19 И до тридцать пятого года правления Асы не было войны. |
2-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 15 |
2-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
1 |
2 и он вышел навстречу Асе и сказал ему: «Выслушай меня, Аса, и да услышат меня все иудеи и все потомки Вениамина! Лишь тогда ГОСПОДЬ с вами, когда вы сами с Ним пребываете. Если будете искать единения с Господом, то обретете Его, но если отвергнете Господа, то и Он вас отвергнет. |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
3 Израиль давно живет без Бога истинного, без священников-наставников и без Закона! |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
4 Но когда Израиль в беде обращался к ГОСПОДУ, Богу Израилеву, и искал единения с Ним, Господь отвечал им. |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
5 Не было в те времена покоя ни входящему, ни выходящему, ибо жители всех стран были охвачены великим смятением. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
6 Города и народы исчезали с лица земли, уничтожая друг друга, потому что Бог подвергал их всевозможным бедствиям. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
7 А вы крепитесь и не опускайте рук, потому что труды ваши будут вознаграждены!» |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
8 |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
9 Он собрал всех иудеев и вениаминитян и тех людей из колен Ефрема, Манассии и Симеона, что жили среди них как переселенцы, потому что многие израильтяне переходили к Асе, видя, что ГОСПОДЬ, Бог его, с ним пребывает. |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
10 В третий месяц пятнадцатого года правления Асы собрались они в Иерусалиме. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
11 В тот день принесли они в жертву ГОСПОДУ часть военной добычи: семьсот быков и семь тысяч овец. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
12 И заключили они Завет, Союз с Господом, дав клятву почитать ГОСПОДА, Бога отцов своих, всем сердцем и всей душой |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
13 и предавать смерти всякого противящегося и не почитающего ГОСПОДА, Бога Израилева, будь то ребенок или взрослый, мужчина или женщина. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
14 Так поклялись они ГОСПОДУ с громкими криками и восклицаниями, под звуки труб и рогов. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
15 И вся Иудея радовалась этой клятве, потому что они клялись всем сердцем своим и жаждали пребывать с Богом. Господь ответил им и даровал им мир и со всех сторон защитил их. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
16 |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
17 И хотя на холмах в Израиле оставались еще капища, которые не были разрушены, Аса всем сердцем был предан Господу всю жизнь. |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
18 Он отдал в Храм Божий всё, что его отец и он сам посвятили Господу: серебро, золото и храмовую утварь. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
19 И до тридцать пятого года правления Асы не было войны. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |